Естонія, Латвія, Литва та Польща можуть ввести свої війська в Україну, якщо Росія досягне серйозних успіхів на фронті, пише німецька Spiegel із посиланням на свої джерела.
За даними видання, балтійські політики побоюються, що через недостатню підтримку Заходу, зокрема Німеччини, російська армія може досягти серйозного прориву.
В кулуарах нещодавньої конференції з питань зовнішньої та безпекової політики, що пройшла в Таллінні, представники країн Балтії попередили німецьких колег про те, що помірна позиція Берліна щодо збройної підтримки Києву викликає критику в їхніх країнах, а також попередили про наслідки такого курсу. Йдеться, зокрема, про відмову надавати Україні далекобійну зброю та заборону ЗСУ бити західною зброєю по території РФ.
“Якщо Росія досягне стратегічного прориву на сході України через те, що Захід лише наполовину допомагає Києву, ситуація може різко загостритись”, – заявили балтійські посадовці.
І попередили своїх німецьких колег, що не чекатимуть, коли росіяни підійдуть до їхніх кордонів, тому введуть свій військовий контингент в Україну.
Видання констатує, що це зробить НАТО учасником конфлікту, чого так побоюються канцлер ФРН Олаф Шольц та президент США Джо Байден.
“Ті, хто хоче обмежити війну через надмірну стриманість насправді ризикують вивести її з-під контролю”, – резюмує Spiegel.
Хто конкретно з балтійських політиків заявляв про відправку військових в Україну, видання не уточнює. При цьому зазначає, що зайва обережність Шольца викликає побоювання й у Німеччині.
Віцеканцлер Роберт Хабек, міністерка закордонних справ Анналена Бербок, міністр фінансів Крістіан Лінднер та міністр оборони Борис Пісторіус закликають канцлера збільшити допомогу Україні, щоб не допустити розвитку наступу російської армії.
Раніше Шольц заявив, що 2024 року Німеччина виділить Україні 7 млрд євро фінансової допомоги.
Окрім того, 24 травня стало відомо, що ФРН передала Києву четверту систему ППО IRIS-T.
Втім, попри всі обіцянки не кидати Україну, німецький канцлер послідовно відмовляється надавати Києву далекобійні ракети Taurus, аргументуючи це тим, що контролювати таке озброєння можуть лише військовослужбовці Німеччини, а відправляти їх у зону бойових дій ФРН не збирається.
За словами Шольца, Німеччина підтримує Україну в її боротьбі, але не дозволить конфлікту “перерости у війну між Росією та НАТО”.
Вперше про відправку військ в Україну заговорив президент Франції Еммануель Макрон. Він заявив, що це питання обговорювали на саміті щодо України в Парижі 26 лютого.
За словами Макрона, на той момент країни не досягли “консенсусу щодо відправки наземних військ”. Однак у майбутньому такий сценарій виключати не можна.
Цю ідею підтримали країни Балтії та Польща. Однак решта лідерів країн і представників міжнародних організацій висловилися проти і заявили, що не відправлятимуть в Україну своїх військових.
