Російська армія має більший арсенал артилерії та ракетних установок, ніж українська армія. Але війська рф використовують її дуже невміло, регулярно стріляючи повз і навіть за своїми позиціями.
Про це повідомляє Forbes.
На папері російська армія має одну з найкращих у світі систем управління артилерійським вогнем. Насправді ж погано навчені і недисципліновані російські артилеристи, які дотримуються жорсткої застарілої доктрини, витрачають артилерійську перевагу росії.
У складі ЗСУ – близько 2900 великих знарядь та пускових установок. Але водночас в армії рф налічується близько 6000 артилерійських та реактивних систем.
“Я б сказав, що цифри явно сприяють російським. З точки зору артилерії, вони перевершують чисельністю, перевершують за дальністю стрілянини. Але цифри не говорять за все”, – заявив генерал армії США Марк Міллі, голова Об’єднаного комітету начальників штабів США.
За його словами, росіяни зіткнулися з багатьма проблемами. У них проблеми з командуванням та контролем, проблеми з логістикою. У них є проблеми з моральним духом, проблеми з лідерством та багато інших проблем.
Він також зазначив, що невдачі командування рф призводять до великої кількості витрачених снарядів і ракет і занадто частих інцидентів з вогнем за своїми позиціями.
На думку аналітиків, у російській системі управління вогнем майже відсутні реверсивні дії. Це означає, що відповідно до російської доктрини бригади, батальйони та батареї, як правило, зависають за відсутності докладних вказівок від вищого командування. В очікуванні нових наказів нижчі підрозділи просто продовжують робити те, що вони вже робили.
“Схоже, що ті, хто керує вогневими завданнями або не мають доступу до контекстуальної інформації, або байдужі до неї”, – додали аналітики.
Існує альтернативний підхід до командування на полі бою – “командування місією”. При командуванні місією нижчі підрозділи можуть приймати власні рішення, якщо ці рішення відповідають загальним цілям кампанії. Вся справа в автономності та гнучкості.
Таким чином, українські артилеристи повністю змінюють схеми стрілянини, коли ці схеми не працюють. З іншого боку, російські артилеристи схильні стріляти по неправильних координатах, чекаючи на нові накази від керівництва.